Woman Power
Сайт сильних та незалежних жінок

Критика робить нас кращими?

Люди, які полюбляють критикувати інших, вважають, що бажають їм добра, що вони своєю критикою допомагають ставати їм кращим. Але у критики, як і у медалі, є два боки. Один дійсно допомагає, інший же морально вбиває і успішну людину, перетворюючи її у невдаху. Інколи, одне випадково сказане слово від близької людини може геть начисто знищити віру в себе.

Психологи розрізняють два типи критики: конструктивна та неконструктивна. Пояснимо це на прикладах:

1. Дівчина вивчає іноземну мову і при спілкуванні з носієм цієї мови він її виправляє: “ти мала на увазі минуле виконане? Але ти сказала минуле не виконане”.

2. Хлопець-підліток бажає записатися у секцію бойових мистецтв, але батьки кажуть: “ти мало важиш, в тебе маленький зріст, тебе там поб’ють, ти в сльозах прибіжиш до дому після першого ж заняття. Ми з мамою краще запишемо тебе у музичну школу!”

Перший випадок — це конструктивна критика, яка дозволяє нам розвивати наше знання іноземної мови. В другому випадку була неконструктивна критика, яка підриває віру в себе.

Для чого батьки, друзі, колеги по роботі применшують наші чесноти не зрозуміло. Здавалося би, живіть собі та займайтеся собою що, до речі, успішні люди і роблять — вони ніколи нікого не критикують, вони цілком і повністю зайняті своїм життям, але ж ні, потрібно комусь зробити боляче. Як правило, такими критиками є невпевнені у собі люди, які бачачи чужі успіхи, намагаються знизити їх значущість, щоб у такий спосіб піднятися у власних очах.
Невдахам важко щось зробити для свого успіху. Їм бракує ідей, посидючості, цілеспрямованості. Про те, в них є багато вільного часу, який вони витрачають на пошуки наполегливих людей і намагаються їх опустити до свого рівня. В інтернеті цей рух набув масового характеру і отримав власне визначення - “тролінг”, а людина яка ним займається - “тролем”.

Пам’ятаєте радянські карикатури на обивателя? Сидять непоказні громадяни у віці 45+ років на кухні і перемивають кісточки владі? З деякими поправками можна таким же малюнок зобразити “тролей”: підлітки і студенти 12-19 років, дома біля ноутбуків чи на уроках з мобільними телефонами, сидять у соцмережах та пишуть уїдливі коментарі, спрямовані, наче б то, на допомогу автору фото в соцмережі чи його відео. Такі коментарі, зазвичай, містять матерні слова і побажання “щось зробити зі своєю зовнішністю”. Наприклад, гладкі хлопчики-тролі пишуть худеньким дівчатам: “ти жирна, тобі терміново потрібно до спортзалу”. При цьому себе вони вважають еталоном краси. Втім, інтернет-тролінг — це тема окремої статті.

Чому критика — це завжди погано? Уявіть собі немовля, яке лише тільки починає вчитися ходити. Уявіть його мати. Вона ляскає його по попі і репетує: “Ти — найбездарніша дитина, яку я коли-небудь бачила! Ти ніколи не навчишся ходити, навіть не намагайся!” і з тими словами підхоплює її з підлоги і саджає у ліжечко. Як ви гадаєте, як швидко така дитина навчиться ходити? Скоріш за все, вона буде повзати аж до дитсадківського віку.

А що робить любляча мати? Вона настільки любить свою дитину, що будь-який незграбний рух свого дитя сприймає як ознаку геніальності? Вона плескає в долоні, посміхається і каже: “молодець, ще крок, ой як ми красиво шубовснулись на дупцю, а ну-ка, давай піднімайся, сам-сам, молодчина! Йди до матусі! Розумничок, такий маленький, а вже ходиш як дорослий!”. Діти, що виросли в такій атмосфері, як правило, вже в перший рік життя чудово бігають, розмовляють і в трьох-річному віці вже вміють читати. Адже вони ніколи не чули критики у свою адресу, їм не відомі такі слова, як “ти не зможеш”, вони впевнені, що зможуть зробити усе, що захочуть.

Резюме. Критика, якою б вона не була — це ланцюг із чужої думки, на який нас саджають і не дозволяють розвиватися. Не буває критики на благо. Якщо би Генрі Форд прислухався до критиків, він би ніколи не створив конвеєрного виробництва автомобілів, Джоан Ролінг ніколи би не видала “Гарі Потера”, а Марк Цукерберг не запустив би “Фейсбук”.

Коментарі

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Back to Top